Як описати красу золотої осені? Яким словниковим запасом потрібно володіти, щоб підібрати точні слова для відображення цієї унікальної, колоритної і барвистої картини.
Коли різнокольорове листя ще не обсипалося осіннім листопадом, воно горить пожежею на тлі бузково-синього неба. Вулиці, сквери і парки заповнені людьми, які про запас насолоджуються останнім осіннім теплом і, поки ще яскравим, сонячним світлом.
Багато хто проводить вихідні дні в заміських будиночках, активно збираючи врожай і розводячи багаття з опалого листя. Дачники смажать шашлики і остаточно прощаються із літом. На спорожнілих фруктових деревах, крізь поріділе листя, визирають пізні яблука і груші. Господарі забивають фанерою собачі буди, бо домашні улюбленці повернуться з ними в міські квартири. Коти і собаки, звичайно, сумуватимуть за вільним життям, але зате перезимують в теплі і ситості.
Повертаючись до рідного міста, ми бачимо як активно попрацювала осінь. Половина листя вже лежить яскравим килимом під ногами перехожих, хоча інша ще міцно тримається на гілках. Малюки весело згрібають в оберемок сухе листя і в якомусь шаленому захваті, нестримно регочучи, підкидають його вгору. Листя повільно крутиться в них над головами і тихо опускається на колишнє місце.
На міських клумбах яскравими іскрами догоряють айстри. У вітринах квіткових магазинів красуються осінні букети ніжних хризантем і елегантних жоржин. Їх дзеркальним відбиттям на мокрому асфальті милуються білосніжні баранці пропливаючих хмаринок.
Золота осінь завжди радує око і душу своєю нерукотворною красою. Недарма великі поети і письменники в усі часи складали їй хвалебні оди і захоплені дифірамби. Вона дійсно гідна нашого захоплення і поклоніння.