Твір на вільну тему. Твір про Зиму. Про те, як зима потішила жителів міста своїми подарунками

Першого грудня перший сніг припорошив рудувато-коричневий, висохлий до хрускоту, килим осіннього листопаду.

З перших днів зими захурделило, і часті снігопади шарами, пересипаними ягодами горобини і залишками пожухлого листя, накладалися один на інший, немов торт «Наполеон». Радості дітвори не було меж. До вечора, коли всі прийшли зі школи, пообідали і зробили уроки, двори наповнювалися дитячими голосами і сміхом.

Рідне місто причепурилося в шикарну, пухову шубу і заблимало новорічними гірляндами. Перехожі квапливо скрипіли сніжком, поспішаючи у своїх справах. Відшліфовані тисячами ніг, тротуари перетворювалися на льодові доріжки. Дітвора котилася по ним, вчепившись один в одного і так само дружно падала, в'їжджаючи в замети на узбіччі. І ось вже «купа мала» верещить і сміється, дригаючи ручками-ніжками.

Зимові канікули пройшли, як завжди, весело і цікаво. Новорічні ранки, шкільні вечори, походи в зимовий ліс або в гори на лижах, снігові баталії в парках і дворах, фігурне катання на ковзанах на міському катку і багато інших, бешкетних забав принесли дітям січневі канікули.

Потім вдарили хрещенські морози і, здавалося, що застигле місто повисло величезною, кришталевою люстрою між небом і землею. Воно стало схожим на казковий музей під відкритим небом.

Лютий міцнішав морозами і біснувався хуртовинами. Двірники ледве встигали прокладати вузькі доріжки по тротуарах крізь неймовірні замети. Спасибі, матінко Зима, що ти прийшла до нас у всій своїй красі — сніжна, морозна, справжня!

Написать и опубликовать комментарий