Твір на вільну тему або пишемо твір на тему: Весна. Відродження весни після тривалої зимової нудьги...

Довга зима затягнулася до середини березня. Рясні снігопади утворили сірі брили з заледенілого снігу. Ночами ще потріскував мороз і кружляла заметіль.

І раптом, одного ранку, сонце вдарило своїм теплом відразу по всіх бурульках і заметах. Весело задзвеніла відлига і зацвірінькала вся пташина дрібнота. Вже до обіду з-під снігу виглянули асфальтні стежки, а по дорогах побігли струмочки, які на перехрестях зливалися в бурхливі потоки. Вулиці відразу стали багатолюдними, жвавими, балакучими. У кожен дім завітав весняний настрій.

І хоча по ночах ще морозило, з першими променями сонця зимі доводилося відступати. Сніг танув і зникав на очах. Чітко вимальовувалися ієрогліфи гілок, кущів і дерев, на яких одразу ж починали набухати бруньки. Небо світлішало з кожним днем. Крізь діряві брудно-сірі хмари проглядала яскрава синява. Весна прийшла!

Не минуло й кількох тижнів, як зелень засяяла всіма відтінками смарагду. На галявинах розсипались невинно білі, витончені проліски. За ними потягнулися й інші весняні квіти: тендітні нарциси, строкаті тюльпани, ніжний оксамитовий бузок і ніби сплетені з сріблястого бісеру конвалії. До травневих свят приспіли пухнасті півонії зі своїм особливим колоритом фарб і запахів. По всьому місту зацвіли акації та липи, оп'яняючи густим медовим ароматом. Каштани запалили елегантні свічки вздовж міських тротуарів. Виноградні лози, що обвивали альтанки і мансарди красивих будиночків, вкрилися витонченим мереживом шорсткуватого листя. До своїх старих гнізд, дбайливо загорнутих тополиним пухом, повернулися з далеких країн граки і шпаки.

Нічні дощі омивали все це буяння зелені, а ласкавий дотик сонячних променів змушував її тягнутися все вище і вище.

З настанням весни вже важко всидіти вдома. На вихідні дні люди намагалися виїхати за місто — хто на пікнік, хто на город. З дачних ділянок потягнулися смачні запахи смажених шашликів. Дітлахи з м'ячами, ракетками, на роликах і велосипедах, носилися, як очманілі, витрушуючи з себе зимову нудьгу.

На спорожніле недільне місто тихо осипалося різнобарв'я пелюсток з фруктових дерев: яблунь, абрикосів, вишень, аличі та слив. Бабусі та дідусі поважно сиділи в парках на лавочках і, вдихаючи букет квіткових ароматів, обмінювалися нехитрими історіями зі свого життя.

Вечоріло. Запахи ставали гострішими від вечірньої прохолоди. У вікнах будинків запалювалися вогні — це відпочилі городяни поверталися додому з новими враженнями.

Спасибі весні, яка знову і знову приходить у наш світ, щоб все починалось спочатку!

Написать и опубликовать комментарий