Твір на вільну тему або ж — Твір на тему: Учитель. Сільська вчителька — її така важка, але благородна праця!

Ледве почало світати, як село вже почало прокидатися. Замукали корови, загриміли відрами господині, заклацали бичами босоногі пастухи.

У будиночку молодої, сільської вчительки, вчорашньої студентки, відчинилося спочатку віконце, потім двері на ганку. У наспіх накинутому легкому халатику худенька дівчина вискочила надвір до рукомийника. Вона вмилася, ретельно причесала свої неслухняні руді кучері і побігла на чисто вибілену літню кухню. Швиденько з'їла шматок вчорашнього вишневого пирога, запила теплим парним молоком і помчала переодягатися.

Сьогодні у неї найважливіший день — 1 вересня, перший дзвінок, перший урок. Ще недавно вона гірко плакала на сходинках училища, стискаючи в маленькому кулачку направлення на роботу. Міська, домашня дівчинка, опікувана діловою мамою і суворою бабусею, мріяла почати свою кар'єру в якійсь престижній гімназії або ж у міському ліцеї. А тут раптом в село. У невідомість... На цілих два роки...

Сумні думки перервав звук шкільного дзвінка. Молода вчителька глянула на своїх першокласників, таких розгублених, які урочисто тримали в маленьких руках свої строкаті осінні букети, і зрозуміла, що не має права на примхи і жалість до себе. Вона тепер відповідає за цих малюків, як друга мама.

Пройшов вересень, жовтень, зарядив дощами листопад. Сільська вчителька все рідше сумувала, віддаючись роботі. Крім проведення уроків, вона організувала групу продовженого дня, щоб робити з дітьми домашнє завдання, або займатися творчістю. Малюки відповідали їй любов'ю, щирою прихильністю і були напрочуд слухняним. Важка сільська робота з раннього дитинства привчала їх до терпіння, стриманості і, звичайно, повазі до чужої праці. Вчителька переймала ці якості у своїх маленьких учнів.

Зимові канікули вона провела в місті, в колі сім'ї, і ледве дочекалася повернення в село...

Міська метушня, байдужість в очах і на обличчях перехожих, привели її до роздумів про життя, людську доброту, віддану дружбу, співчуття і великодушність. Молода вчителька з новим натхненням почала друге півріччя.

Літні канікули вона провела разом зі своїми учнями, вивчаючи природу рідного краю в сільській праці, а також у мандрівках і найцікавіших екскурсіях.

Роки пролітали, як птахи. Останній дзвоник змінював перший щороку на урочистих шкільних лінійках. І ось уже перші учні залишають стіни такої рідної школи. Хлопці та дівчата оточили свою «маму», обсипаючи її букетами квітів і навперебій дякуючи за проявлену любов і терпіння.

 

Скільки ще їх буде, чубатих, допитливих, цікавих? Сільська вчителька знову і знову приходитиме  в свій клас, щоб відкривати учням двері у дивовижний світ знань.

Написать и опубликовать комментарий